Вже протягом кількох останніх років ведуться розмови про оптимізацію робочого часу працівників. Дистанційна робота є одним із результатів таких дискусій, хоча найбільш успішним вона був лише під час пандемії коронавірусу. Ще одне рішення, яке обговорюється, – чотириденний робочий тиждень. Чи варто скорочувати робочий тиждень? Останню інформацію ви можете знайти в нашій статті.
В період війни в України є куди більш серйозніші теми для дискусії. Але перед війною навіть були спроби запровадити закон щодо скорочення робочого дня до 6 годин в день (зараз він становить в середньому від 8 до 9 годин). На жаль, закон не пройшов далі першого голосування у Верховній Раді. І в загальному ідея не була сприйнята цілком позитивно серед підприємців. Основні страхи роботодавців пов’язані з:
- недовірою до працівників
- страхом втрати контролю над працівниками
- невмінням оцінити ефективність реалізованих завдань у скороченому часовому періоді
- ствердженням що платити потрібно за відпрацьовані години а не за реалізовані завдання
Але дискусія щодо скорочення робочого тижня почалася в Польщі, де зараз проживає близько 2 мільйонів українців. Результати дослідження показують, що більше половини мешканців Польщі (79%) виступають за запровадженням подібних змін за умови, що розмір зарплати не зміниться.
Чотириденний робочий тиждень – як виглядає?
Дослідники ринку зайнятості виявили, що 8-годинний робочий режим 5 днів на тиждень не сприяє підвищенню мотивації та ефективності працівників. Після проведення досліджень на різних підприємствах було помічено одну домінуючу тенденцію – основна частина завдань виконується в першій половині тижня (тобто до середи). Це стосується працівників і на нижчих, і на високих посадах.
З метою максимальної оптимізації роботи працівника внесено пропозицію щодо скорочення робочого тижня на один день.
Цікаво! Польща (і Україна) входять до списку європейських країн із чи не найдовшим робочим часом (40 годин на тиждень). Для порівняння, ситуація в інших країнах така:
- Нідерланди – 32 години
- Австрія – 33 години
- Німеччина – 34 години
- Данія – 34 години
- Ірландія – 36 годин
- Франція – 37 годин
- Італія – 37 годин
- Іспанія – 37 годин
Варто також підкреслити, що занадто довгий робочий час впливає на фізичне та психічне здоров’я працівника. Депресія, втома, професійне вигорання, а також проблеми зі спиною чи системою кровообігу – це найпоширеніші захворювання та проблеми серед офісних працівників (але не єдині!).
Вигорання на роботі – як цього запобігти? Поради роботодавцям
4-денний робочий тиждень – де спрацював?
По-перше, у згаданих вище країнах, де тривалість робочого тижня не перевищує 30-37 годин, продуктивність праці працівників у кілька разів вища навіть без запровадження чотириденного робочого тижня.
Чому?
По-перше, вони проводять на роботі близько 6-7 годин на день. Що з одного боку виливається в максимальну оптимізацію завдань, а з іншого – дозволяє організувати та збагатити своє життя в позаробочий час. Результатом є змотивований працівник, який прагне досягти найкращих результатів на роботі, що, у свою чергу, впливає на якість життя поза робочим часом (ідеальний приклад work-life balance)
Подібних ефектів можна очікувати від запровадження 4-денного робочого тижня. Багато підприємств вирішили перевірити ефективність такого рішення не чекаючи на запровадження загально європейських законів. Нову систему роботи випробовують, зокрема, в Ісландії, Великобританії, Швеції, Німеччині та Іспанії. Поки що підприємці бачать лише позитивний ефект від впроваджених змін.
Регламент віддаленої роботи в Польщі – що варто включити в нього?
Чотириденний робочий тиждень – чи варто?
Як уже згадувалося на початку, надто довга робота сприяє виникненню різних видів розладів здоров’я. Більше того, межа між особистим життям і роботою стирається, і з часом виникає ситуація, коли робота стає особистим життям.
У перспективі це може спричинити кризу на ринку праці. Вона буде з’являтися поступово, поетапно:
- Працівники все частіше будуть брати лікарняні.
- Обов’язки працівника, який перебуває на лікарняному, будуть передаватись іншим працівникам (або не будуть виконуватися).
- Інші співробітники будуть навантажені додатковою роботою, що в свою чергу також призведе до стресових ситуацій (а потім і до лікарняних).
- Працівник не може бути звільнений під час перебування на лікарняному. Тож завдання не будуть виконані на 100%, і немає можливості найняти нову людину.
- Тоді виникає кризова ситуація – роботодавець наймає працівників, яким виплачує зарплату, а працівники фактично не виконують поставлених перед ними завдань. Тому витрати компанії жодним чином не відображаються на її можливому розвитку.
Навіщо впроваджувати чотириденний робочий тиждень?
- це можна вважати додатковим бонусом (особливо, коли компанія не може запропонувати підвищення зарплати). Детальніше про засоби заохочення для працівників.
- це призведе до підвищення лояльності та мотивації серед працівників
- буде покращено координацію, розстановку пріоритетів та планування завдань
- буде більше можливостей для особистого розвитку
- рівень стресу знизиться за рахунок збільшення вільного часу
Однак не забуваймо, що перехід на абсолютно новий графік роботи потребує часу та практики. Спочатку таке рішення може викликати стрес. У цьому випадку вирішальною буде роль керівника/менеджера, який буде підтримувати співробітників на цьому етапі. Це можуть бути додаткові тренінги з тайм-менеджменту, зустрічі чи семінари, пов’язані з цією темою.
Однак багато компаній вирішили почати не зі скорочення робочого тижня, а з того, щоб присвятити один день на тиждень неробочим заходам, тобто навчанню, зустрічам та інтеграційним поїздкам.
Пам’ятайте! Перед прийняттям остаточного рішення щодо скорочення робочого тижня рекомендуємо провести детальний аналіз всередині компанії та проконсультуватися з працівниками. Подібні рішення повинні підвищувати мотивацію працівників, а не піддавати їх додатковому стресу.
Знайди працівників з усієї Європи! Опублікуй вакансію на europa.jobs
